Додаток 1 до наказу

                                                                                               від 01.09.2020р.  № 124

До булінгу (цькування) в закладі належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями тощо) та (або) за межами закладу під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою директора, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

• умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
• будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
• будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

1. Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладі (далі - суб’єкти реагування) є:

- служба освітнього омбудсмена;

- служби у справах дітей;

- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- органи місцевого самоврядування;

- директор та інші працівники закладу;

- територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

2. Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі, затвердженим директором.

3. Педагогічні та інші працівники закладу у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов’язані:

- вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

- за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

- звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

- повідомити директора Центру та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

- оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

- визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

- визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

- моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

- надання рекомендацій для педагогічних працівників закладу щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

- надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

5. Заходи виховного впливу реалізуються педагогічними працівниками закладу, фахівцями служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням необхідних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги, в тому числі територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України та інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування).

Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі під час реалізації заходів виховного впливу діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Психологічний та соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу (цькування), здійснює у межах своїх посадових обов’язків практичний психолог зокрема:

- діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

- розробку програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

- розробку корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;

- консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу;

- розробку профілактичних заходів.

                                                                          Додаток  до наказу

                                                                                               від 01.09.2020р. № 126

   ПЛАН ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ ТА        

 ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЮ) В НРЦ «ФОРМАДО»

                  НА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

· Термінове втручання

· Надання першої допомоги потерпілому

· Інформування керівника закладу освіти, де стався випадок булінгу (цькування), або батьків, учителів, психолога

· Реєстрація і розгляд випадку насильства

· Звернення до служби у справах дітей

· Звернення до територіального органу Національної поліції або Центру надання безоплатної правової допомоги

· Можливе звернення на «гарячу» лінію ГО «Ла Страда – Україна»

0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)

ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВЕРНЕННЯ ДИТИНИ

· Відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти

· Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення

· Скликати засідання комісії (педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи)

· Якщо комісія визнала, що це був булінг (цькування), то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

· У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України

- Якщо педагог, або будь який інший працівник школи став

свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні він повинен проінформувати про цей випадок керівництво навчального закладу.

- Якщо педагог, або будь який інший працівник школи отримав

усне або письмове звернення від дитини, щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб , то він повинен повідомити про це керівництво навчального закладу.

- Отримавши таке звернення директор навчального закладу

повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу , та окреслити подальші дії.

- До складу такої комісії можуть входити адміністрація

навчального закладу, педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера» та інші зацікавлені особи.

- Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий

конфлікт, адміністрація навчального закладу повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

- У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а

постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право

звернутися до органів Національної поліції України.

- Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які

постраждали від булінгу, стали його свідками, або вчинили цькування.

1. Усім членам шкільного колективу дотримуватись єдиної позиції,

що насильство, цькування, дискримінація є неприйнятними та

неприпустимими у міжособистісних спілкуванні.

2. Класним керівникам та вчителям-предметникам цікавитися

життям своїх вихованців, відслідковувати ситуації, щодо проявів

жорстокості та цькування в учнівських колективах , контролювати поведінку та взаємостосунки між дітьми на уроках та перервах.

3. Не залишати жоден випадок булінгу без уваги. Пояснювати

учням, що будь які насильницькі дії чи образливі слова є неприпустимими у міжгруповій взаємодії. Реакція усіх учасників освітнього процесу на будь які прояви жорстокості та цькування має бути негайною.

4. Пояснювати учням, що навіть пасивне спостереження за

знущанням і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захищати жертву насильства і, якщо треба кликати на допомогу дорослих.

5. У кожному класному колективі виробити правила толерантної

поведінки , слідкувати за їх дотриманням.

6. Створити шкільний консультативний пункт «Скринька довіри»

7. Систематично проводити у школі просвітницьку роботу у

вигляді виховних годин, бесід, тренінгів, уроків, правових ігор, вікторин, флеш-мобів, круглих столів, диспутів, годин відкритих думок, усних журналів, кінолекторіїв, для ознайомлення учнів з проблемою булінгу, та за для пропаганди безпечних, здорових стосунків, заснованих на взаємній повазі доброзичливості та толерантності. Залучати до цієї роботи соціальнопсихологічну службу, представників правоохоронних органів, служб

соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

8. Проводити просвітницьку роботу серед батьків з даної тематики.

9. Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які стали

свідками булінгу, постраждали від нього , або вчинили цькування.

   Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які

полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого,

— тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

     Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

— тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

      Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене

малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

   Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене

малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років,— тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим

підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу— тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку»

(«Стаття 173⁴ ,Кодекс України про адміністративні правопорушення).

     До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24 1 цього Кодексу.

 У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 173⁴ КУАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи

впливу, передбачені статтею 24 1 цього Кодексу. Відповідно до статті 241 КУАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у

потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх

замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (стаття 13 «Відповідальність неповнолітніх» КУАП).

Штрафи, які передбачено за знущання

- Моральне чи фізичне насильство, агресія – 340-850 грн.

- Дії з особливою жорстокістю, повторне порушення – 850-1700 грн.

- Приховування вчителем факту цькування – 1700-3400 грн, або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку

Якщо правопорушення вчинили неповнолітні до 16 років, штраф

сплачуватимуть батьки.

Протоколи за вчинення цього порушення уповноважені складати

органи національної поліції України, а притягувати до адміністративної відповідальності будуть місцеві суди.

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу - 116 000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству - 116 123 або

                                                                             0 800 500 335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини-

                                                                              0 800 50 17 20

Уповноважений Президента України з прав дитини –

                                                                                044 255 76 75

Центр надання безоплатної правової допомоги –

                                                                              0 800 213 103

Національна поліція України 102

Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як «період дорослішання».

       Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для дітей, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади.

У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у закладах освіти, але й протягом усього їх подальшого життя.

Булінг – не просто конфлікт між однолітками, це прояв психологічного чи фізичного насильства, який може лишити по собі слід на довгі роки, вплинувши на усе життя. Щоб не стати жертвою, необхідно, передусім, навчитися захищати себе від потенційних агресорів. Пропонуємо кілька порад, які допоможуть школярам протистояти цькуванню.

1. Якщо ти відрізняєшся від однолітків, це не привід для цькування!

Пам'ятай, головна причина криється не у тобі, а у самому агресорові. Щаслива людина з адекватною самооцінкою ніколи не буде намагатися самостверджуватись за рахунок інших. 

Насправді, привід для цькування може бути обрано який-завгодно – маленький чи високий зріст, надмірна вага чи навпаки худоба, певні особливості фізичного розвитку, рівень успішності у порівнянні з іншими учнями класу або вік. Тобто, якщо ти хоч чимось відрізняєтеся, для булера це може стати приводом для цькування. 

Головна мета кривдника – знайти потенційну жертву, якій можна вселити думку про її неповноцінність у порівнянні з агресором. 

Твоє головне завдання – не піддатись на провокацію!

          2. Стався до агресора з жалістю, а не з ненавистю.

Пам'ятай, що знущання – це не демонстрація сили, а навпаки,  прояв слабкості з боку булера. Агресивна поведінка кривдника завжди обумовлена психологічними причинами:

• особисті комплекси і низька самооцінка, яку булер прагне підвищити за рахунок пригноблення слабших;
• негативний досвід –  ймовірніше, булер сам був жертвою цькування, тому через пережитий страх і  відчуття беззахисності він керується принципом «кращий спосіб захисту – напад»;
• непорозуміння з іншими, через що агресор намагається привернути до себе увагу тими методами, які здаються йому найбільш ефективними.

               3. Не дозволь побачити у тобі потенційну жертву.

Зазвичай, булери обирають її серед тих, кого вважають слабшими або вразливими. Найкоротший шлях до успіху – знайти рису, що є причиною комплексів у потенційної жертви і направити всі сили на цю больову точку. Тож, щоб не стати жертвою агресора, не давай йому можливість побачити твою вразливість. 

Наприклад, якщо потенційна жертва буде бурхливо реагувати на будь-які розмови про свою вагу, то булер буде почувати себе справжнім героєм, відпускаючи злісні жарти на цю тему. А ось якщо особистість сама часто жартує над собою з цього приводу, то це вже не є її болючим місцем, на яке можна вплинути.

4. Зосередься на своїх перевагах і здолай агресора у власній свідомості!
Мета булера принизити, змусили сумніватися у своїй гідності. Пам'ятай, саме ті якості  і риси, через що тебе намагаються цькувати, одночасно роблять тебе особливим. Тож спробуй перетворити свою «інакшість» на унікальність, яка надає тобі переваги над кривдником. 

Особистість з адекватною самооцінкою і самоповагою має значно більше шансів залишитися  поза увагою кривдника. Можливість отримати гідну відсіч завжди лякає булера, бо він і без цього має низьку самооцінку.

                    5. Ігноруй кривдника або намагайся

відповідати на спроби психологічного нападу влучним жартом.
Мета булера – отримати реакцію. Якщо потенційна жертва починає бурхливо реагувати – нервувати, ображатися або плакати, то вона «на гачку». 

Якщо є можливість уникнути сварки, зроби вигляд, що тобі байдуже і йди геть. Пам'ятай, це не прояв боягузтва, бо тримати себе у руках частіше значно важче, ніж дати волю емоціям. Якщо ж ти вважаєш за потрібне щось відповісти кривднику, стримуй гнів і злість – говори твердо і дивись в очі співрозмовнику.

                           6. Оточи себе союзниками.
 Мета булера виділити потенційну жертву й по можливості ізолювати її від інших. Це дозволить зробити її безпорадною перед агресором та його прибічниками. Тож намагайся залучитися підтримкою інших, не уникай спілкування з однокласниками, не залишайся на самоті один на один зі своєю проблемою. 

Пам'ятай, агресори не схильні цькувати когось, якщо потенційна жертва не наодинці, а у компанії. Група однолітків швидше дасть опір та захистить того, кого кривдники намагаються цькувати.

               7. Якщо тебе цькують, не бійся говорити про це!

Не думай, що, зіштовхнувшись із проявами булінгу, ти зобов’язаний вирішити цей конфлікт самостійно. Просити поради і допомоги – не ознака слабкості. Тож не соромся обговорювати ситуації цькування з тими людьми, яким ти довіряєш. Разом ви зможете вибудувати правильну лінію поведінки і припинити направлену на тебе агресію.

                             8. Не вступай у бійку.

Пам'ятай, кривдник тільки і чекає слушного часу, як застосувати силу, тож не піддавайся на провокацію. Якщо до тебе не застосовують фізичну силу, не починай першим. Що агресивніше ти відреагуєш, то матимеш більше шансів опинитися в загрозливій для себе ситуації.

              9. Булінг – злочин, який карається законом!!!

Пам'ятай, ніхто не має права знущатися над тобою, цькувати, штовхати чи застосовувати фізичну силу. В Україні діє Закон щодо протидії булінгу. Тому, якщо тебе цькують, ти маєш захистити себе, звернувшись разом із батьками до відповідних інстанцій.

Згідно закону, передбачена адміністративна відповідальність за цькування у вигляді штрафу або громадських робіт, а саме: 

• вчинення булінгу неповнолітніми особами карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин;
• повторне вчинення булінгу упродовж року після або групою осіб караються штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин;
• приховування відомих фактів булінгу керівником освітнього закладу може каратися штрафом від 850 до 1700 грн або призначення виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Відповідальність за цькування з боку неповнолітніх булерів несуть батьки або особи, які їх замінюють. 

                           10. Підтримай тих, кого цькують

Не залишайся осторонь, якщо став свідком булінгу! Булінг – це кривда, яка може психічно або фізично скалічити людину на все життя. Ти можеш допомогти і завадити цьому – дій відповідно до ситуації, щоб і захистити жертву цькування, і не наразити на небезпеку себе.